Освітня програма

СХВАЛЕНО:                                                                                         ЗАТВЕРДЖУЮ:

Рішенням педагогічної ради                                       Директор________Надія ПОЛОНСЬКА                      

КЗО «Криворізька спеціальна школа

«Надія»   Дніпропетровської

обласної ради»

Протокол №_1__від «__31__» серпня 2021 р.            Наказ №____ від «31» серпня 2021 р.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна

школа «Надія»

Дніпропетровської обласної ради» (початкова школа)

на 2021/2022 навчальний рік

                                                                Надано чинності та введено в дію

                                                                    Наказ № ____   від  31серпня 2021 р.

ЗМІСТ  ОСВІТНЬОЇ  ПРОГРАМИ

     Розділ І. Пояснювальна записка…………………………………………..3

1. Нормативна база……………………………………….. …...3
2. Інформаційна довідка……………………………………….5
3. Навчальні плани………………………………………..........5

    Розділ ІІ. Організація освітнього процесу……………………………,,..9

                2.1. Напрями діяльності закладу………………………………...9

                2.2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна

                тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів,

                дисциплін………………………………………………………….12

                2.3. Порядок вивчення навчальних предметів…………………12

                2.4. Структура навчального року……………………………....14

                2.5.Розподіл годин інваріантної та варіативної складової

                навчального плану…………………………………………….....14

                 2.6. Корекційна складова навчального плану…………………....15

                 2.7. Організація навчально-виховного та корекційно-

                 відновлювального процесів…………………………………........17

                2.8. Поділ  класів  на групи  при  вивченні  окремих

                предметів………………………………………………..………. 18

      Розділ  ІІІ. Ключові компетентності…………………………….……....18

               3.1. Ключові компетентності початкової школи (1-2 класи).…18

              3.2.Очікувані результати навчання учнів початкової школи….....19

               3.3.  Ключові компетентності початкової школи (3-4 класи)....20

                3.4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти……….…20

      Розділ  ІV. Вимоги   до  учнів,  які  можуть   розпочинати    здобуття  

                    спеціальної навчальної початкової освіти в школі……………21

      Розділ V. Наскрізні лінії нової української школи…………………..22

               5.1. Наскрізні лінії  здобувачів освіти  Нової  української школи

             (1- 2 класи)……………………………………………………………22

     5.2.  Наскрізні лінії здобучів освіти 3-4 класів…………………………..22

      Розділ VІ. Освітні галузі………………………………………………….24

      Розділ VІІ. Форми організації освітнього процесу……………………..25

      Розділ VІІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення

                    якості освіти ……………………………………………………..26

            8.1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності…………………..27

             8.2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності…….29

            8.3.Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності…....29

             8.4.Якість проведення навчальних занять……………………….….30

             8.5.Організаційно-методичне забезпечення……………………..….31       

             8.6.  Організація дистанційного навчання…………………………..34

             8.7.Моніторинг   досягнення   учнями   результатів   навчання

            (компетентностей)……………………………………………………..36

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

«КРИВОРІЗЬКА  СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА «НАДІЯ»  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

І. Пояснювальна записка

1.1. Нормативна база

• Конституція України (ст.53);
• Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
• розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».
• постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
• постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. №607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами»;
• наказ МОН України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів  загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»;
• наказ МОН України від 26.07.2018 № 816 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів  загальної середньої освіти для учнів 1 класів з інтелектуальними порушеннями»;
• наказ МОН України від  20.08.2018 № 923 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у  Новій українській школі»;

• Лист МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування        

      державної мови в освітній галузі»;

          Наказ  МОН України від 13.07.2021 року № 813 «Пpo затвердження      

          методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання     

          учнів  1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

• Лист МОН України від 17.009.2019 №1/9-581 «Про застосування державної мови в освітньому процесі»; 
• лист МОН України від 22.07.2019 № 1/9-472 «Щодо оновлення Типового переліку комп’ютерного обладнання»;
• лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• наказ МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;
• Лист МОН України, Директорат шкільної освіти від 23.09.2020

№ 4/3247-20 «Щодо поділу класу на групи під час вивчення окремих предметів»

• Державні санітарні норми та правила, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

      Внутрішні нормативні документи, що регламентують діяльність закладу – Статут, Стратегія розвитку закладу, Внутрішня система забезпечення якості освіти, Освітня програма, Річний план.

      Педагогічний колектив працює у тісній співдружності з батьками та громадськістю міста. В школі створена піклувальна рада,  профспілковий комітет. Піклувальна рада школи постійно працює  над зміцненням матеріально-технічної бази школи.   Оформлена відповідна документація роботи всіх управлінських підрозділів закладу.

1.2. Інформаційна довідка

        «Надія» була створена у 1996 році.   Обласний комунальний заклад освіти «Криворізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Надія» була перепрофільована в комунальний заклад освіти «Криворізький багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр «Надія» Дніпропетровської обласної ради» в квітні 2013 року, зі змінами в 2016 році.      

        В 2020 році НРЦ змінив назву на комунальний заклад освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради»

Ліцензований обсяг школи – 140 учнів.

Фактична кількість учнів станом на 01.09.2021 року – 102. 

Комунальний заклад освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради» у складі:

Дошкільне відділення;

Спеціальна школа   – учні 1 - 4 класів;

Пансіон.

Мова  навчання – українська.

Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

        Комунальний заклад освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради»  забезпечує умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами, які можуть самостійно пересуватися, забезпечує навчання учнів з тяжкими порушеннями мовлення, з порушеннями опорно-рухового апарату, дітей з розладами спектру аутизма (на даний момент це 4-Г клас),  а також забезпечує навчання, виховання, соціалізацію та реабілітацію учнів за індивідуальною формою навчання. В КСШ – 10 учнів на індивідуальній формі навчання.

      Доступ до приміщень закладу осіб з особливими потребами можливий тільки на І поверх. У наявності  пандус і кнопка виклику.

1.3. Навчальні плани:

         Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814  Типова освітня програма вводиться в дію поетапно,  з 2018-2019 навчального року ввели у 1-их класах,  у 2-их - з 2019-2020 навчального року, у 3-іх класах  з 2020-2021 навчального року. Робочі навчальні плани на 2021/2022 навчальний рік 

        для 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б, 3, 4-Б, 4-Г класів складено за навчальним планом початкової освіти для спеціальних   закладів  загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, Додаток  9  до Типової освітньої програми,  наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року № 814.

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради»

на 2021-2022 навчальний рік з навчанням  українською мовою

  для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

(Додаток 9  до Типової освітньої програми,   наказ Міністерства освіти і науки України

від 26.07.2018 року № 814)

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради»

на 2021-2022 навчальний рік з навчанням  українською мовою

  для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

(Додаток 9  до Типової освітньої програми,   наказ Міністерства освіти і науки України

від 26.07.2018 року № 814)

        для 4-А класу   з навчанням  українською мовою  для дітей з порушення-ми опорно-рухового апарату додаток  7  до Типової освітньої програми,   наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року № 814.

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради»

на 2021-2022 навчальний рік з навчанням  українською мовою

  для дітей з  порушеннями опорно-рухового апарату

(Додаток 7  до Типової освітньої програми,   наказ Міністерства освіти і науки України

від 26.07.2018 року № 814)

ІІ. Організація освітнього процесу

2.1. Напрями діяльності закладу

          Педагогічний колектив КСШ «Надія» у 2021/2022 навчальному році продовжить працювати над практичною реалізацією положень Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»,   вимог Державних стандартів початкової (редакції 2018 р. (1-2 класи),    (3-4 класи),   регіональних, місцевих програм, спрямованих на розвиток освітньої галузі, шкільних програм «Кадри»,   завдань ІІ етапу роботи над реалізацією   науково-методичного проєкту «Педагогічні стратегії розвитку дітей з особливими потребами в освітньому просторі Нової  української школи».

       Потрібні нові сучасні підходи до освітньої діяльності, а отже, і новий умотивований і висококваліфікований учитель, здатний запровадити в освітній процес усе нове й передове, змінити авторитарне навчання й виховання на розвиток особистості учня, його креативних задатків на засадах індивідуального і компетентнісного підходу. Акцент переноситься з  трансляції на учня на учіння, в процесі якого вчитель формує в школярів ключові компетенції, що сприяють соціалізації особистості. Модель освіти в перехідний період створення нової школи будується на принципах дитиноцентризму – гуманному ставленні до кожної дитини, забезпечення наскрізного процесу виховання, що базується на цінностях, компетентнісного змісту освіти, педагогіки партнерства, створення сучасного освітнього середовища, досягнення реальної автономії школи, забезпечення якості освіти.

       Виходячи з цих завдань, педагогічний колектив у 2021/2022 навчальному році продовжить роботу над реалізацією місії школи:

Місія школи - створення освітнього середовища для розвитку дитини з особливими освітніми потребами, де вона почувалася б у безпеці і мала простір для пізнання себе і всесвіту при цьому зростаючи щасливою і здоровою.

Візія школи– Школа здоров’я, радості та успіху для дітей з особливими освітніми потребами, зосереджена  на дитині, а не на академічних знаннях.  Школа педагогічної освіти батьків та громадськості, з ефективним управлінським освітнім процесом, в якій працюють  успішні педагоги на засадах толерантності, академічної доброчесності, з високим рівнем автономії й в рамках культури співробітництва, умотивовані до особистісного та професійного зростання, готові до інновацій. Школа орієнтована на найвищі досягнення та практики в корекційній освіті, інтегрована у дослідницький простір.

Мета роботи закладу

• розвивати та формувати в учнів ключові компетентності

• здійснювати комплексну педагогічну, психологічну  реабілітацію дітей з тяжкими порушеннями мовлення;
• проводити корекційно-розвиваючу роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку;
• забезпечувати здобуття ними  дошкільної та початкової освіти;
• створювати необхідні умови  їх проживання та утримання.

      Стратегічною метою – є повноцінна інтеграція дитини з особливими освітніми потребами в суспільство, їхня спроможність нарівні з однолітками з нормотиповим розвитком сприймати інтелектуально-естетичні цінності суспільства, опановувати морально-етичні норми людських взаємин, нести соціальні навантаження.

      Індикатор досягнення мети– відсоток учнів та їх батьків, задоволених якістю та доступністю освіти.

      Якість освітньої діяльності визначається як рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття учнями якісної освіти та відповідає вимогам, встановлених законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

       Освітня програма  початкової спеціальної загальноосвітньої школи  структурного підрозділу Комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Надія» Дніпропетровської обласної ради» опирається на те, що наша школа - це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. 

        Типові освітні програми початкової загальної освіти   для 1-2 та 3-4-х класів розроблені під керівництвом О. Я. Савченко ; https://mon.gov.uaвідповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року, від 21серпня 2013 року № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказів Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження  Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від 16.08.18 №917 «Про внесення змін у додатки до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.18 №814», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року, наказами МОН України від 21.03.2018року № 268 та від 08.10.2019 р. №1273, Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти».

Освітню програму шкільного підрозділу  КСШ розроблено відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Указу Президента України від від 18 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України     від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 (зі змінами)  від 21.02.2018 р. й  з урахуванням Типових освітніх програм та на виконання наказів Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів»,  від 25.09.2020 року № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394.

Освітня програма шкільного підрозділу Центру  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

        У програмах визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

 Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

 - дитиноцентрованості і природовідповідності;

- корекційно-розвивальної спрямованості навчання;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних  компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма зорієнтована на ефективне використання збережених систем та функцій, здатних взяти на себе компенсаторно-корекційне навантаження, цілеспрямований розвиток психічних процесів, які обумовлюють рівень опанування знань, умінь, навичок та відповідну освіченість дитини.

Освітня програма шкільного підрозділу схвалена педагогічною радою КСШ (протокол №1 від 31.08.2021) та затверджена директором закладу.

2.2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

         Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-х класів становить 805 годин/навчальний рік.

        Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти складає 2275 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 735 годин/навчальний рік, для  3-х,    4-х класів – 770 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочих навчальних планах спеціальних закладів загальної середньої освіти  І ступеня для дітей з особливими потребами (далі –навчальний план).

         За типовою освітньою програмою Савченко О. Я. освітня галузь «Мовно-літературна» з урахуванням вікових особливостей учнів буде реалізовуватися через інтегрований курс «Навчання грамоти» в 1-х класах і через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)» в 2 класах, та Українська мова та Літературне читання в 3-4 класах, освітня галузь «Іншомовна» через предмет «Англійська мова», «Математична» освітня галузь реалізовується через предмет «Математика», «Природнича, громадянська і історична, соціальна, здоров’язбережувальна» реалізується інтегрованим предметом «Я досліджую світ», освітня галузь «Мистецька» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», галузь «Технологічна» реалізується через предмет «Трудове навчання», «Інформатична» галузь в 2-4 класах реалізується через предмет «Інформатика», «Фізкультурна» - через предмети фізкультура та плавання.

2.3. Порядок вивчення навчальних предметів

         У 2021-2022 навчальному році  предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом.

       При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховано санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків

       у 1 класах – 35 хвилин,

       2 – 4 класах – 40 хвилин.

       Робочі навчальні плани  зорієнтовані на роботу початкової школи за  5 – денним навчальним тижнем.

      Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

      Зміст програми має потенціал для формування у учнів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

3) математична компетентність;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

5) інноваційність;

6) екологічна компетентність;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність;

8) навчання впродовж життя;

9) громадянські та соціальні компетентності;

10) культурна компетентність;

11) підприємливість та фінансова грамотність;

         Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

        Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Початкова освіта починається, як правило, з 6 років.

      Освітня програма визначає:

      загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках таблиці  7, 9  Типових навчальних планів;

      очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН).

      Для кожної освітньої галузі визначено

• Мету (загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень)
• Загальні результати галузі (підпорядковані меті не деталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання)
• Обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (під результати загальних результатів за циклами навчання).

Два цикли навчання

     1-2 класи (адаптаційно-ігровий)

• Інтегровано-предметне навчання з переважанням ігрових методів
• Виключно вербальне оцінювання

3-4 класи (основний)

• Інтегровано-предметне навчання
• Формувальне, підсумкове  оцінювання.

      Навчальний час, передбачений на варіативну складову,  буде використаний на інваріантну складову, заняття з плавання (В закладі функціонує басейн).  

      Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

       Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчителі визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

2.4. Структура навчального року

       Відповідно до  Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочнеться 1 вересня святом Днем знань (заняття за розкладом ) і закінчиться не пізніше 31 серпня 2022 року.       

        Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 01 вересня 2021 року по 24 грудня 2021 року, ІІ семестр - з 10 січня 2022 року по 31 травня 2022 року.

Упродовж навчального року для учнів, які навчаються в КСШ проводяться канікули:

Осінні канікули – з 25 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року;

Зимові канікули – з 25 грудня 2021 до 9 січня 2022 року;

Весняні канікули – 28 березня 2022 року по 3 квітня 2022 року; 

Літні канікули – з 01 червня 2022 року по 31 серпня 2022 року.

        Навчальні екскурсії у 1-4 класах  проводяться протягом навчального року.

2.5. Розподіл годин інваріантної та варіативної складової

навчального плану

        Робочі навчальні плани розроблені  на  основі наказу Міністерства освіти і науки України  від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової  освітньої програми  початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами».  

        Тип навчального закладу – спеціальна школа. Мова навчання – українська. 

         В Центрі – 8 класів,  102 учні.

         Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814  Типова освітня програма вводиться в дію поетапно, а саме у 1-их класах з 2018-2019 навчального року, у 2-их з 2019-2020 навчального року, в 3-іх з 2020-2021 навчального року. Робочі навчальні плани на 2021/2022 навчальний рік 

        для 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б, 3 , 4-Б, 4-Г класів складено за навчальним планом початкової освіти для спеціальних   закладів  загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, додаток  9  до Типової освітньої програми,  наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року № 814;

        для 4-А класу   з навчанням українською мовою  для  дітей з порушення-ми опорно-рухового апарату додаток  7  до Типової освітньої програми,  наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 року № 814.

      У робочому навчальному плані 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б  класів   для дітей з тяжкими порушеннями мовлення з навчанням українською мовою – додаток 9 до Типової освітньої програми години  «Корекції розвитку» (3 години)  розподілені  таким  чином:

-  1 година виділена на фізичний розвиток учнів, а саме на заняття з плавання(в закладі є плавальний басейн);  

-    2 години  на  тиждень – корекція  розвитку.

     Другий урок з плавання взято із уроків фізкультури (2 уроки  фізкультури і 1 урок плавання).

     Години  варіативної  складової (додатковий час) розподіляються таким чином:

• 1 година на тиждень  в 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б, 3 , 4-Б, 4-Г класі   виділена на предмет  «Українська мова».
•  1 година на тиждень  в 3, 4-Б, 4-Г класах   виділена на предмет плавання.

   Другий урок з плавання в   3, 4-Б, 4-Г класах   за рахунок  уроків фізкультури (2 уроки  фізкультури і 1 урок плавання).

   У робочому навчальному плані 4-А класу  для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату   з навчанням українською мовою – додаток 7 до Типової освітньої програми  

     Години  варіативної  складової (додатковий час) розподіляються таким чином:

• 1 година на тиждень  в 4-А  класі  виділена на предмет  «Українська мова»;
• 1 година на тиждень  в 4-А класі   виділена на предмет плавання.

    Другий урок з плавання взято із уроків адаптивної фізкультури (2 уроки  адаптивної фізкультури і 1 урок плавання).

     Інваріантна частина навчальних планів використовується повністю і без змін.

2.6. Корекційна складова навчального плану

Корекційно-розвиткові заняття для дітей

 з тяжкими порушеннями мовлення

         Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя.

         Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення. 2.Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.       

       Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.

Корекційно-розвиткові заняття для дітей

з порушенням опорно-рухового апарату

       Мета: створення та забезпечення психофізичного та особистісного розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, корекції наявних порушень психофізичного розвитку та забезпечення умов для розвитку усіх психічних процесів, що сприятиме максимальній соціалізації дітей. Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

 1. Визначення наявних порушень психофізичного розвитку дитини із порушеннями опорно-рухового апарату.

 2. Подолання порушень з урахуванням механізмів їх виникнення з опорою на найбільш збережені функціональні системи розвитку.

3. Попередження появи та корекція вторинних порушень психофізичного розвитку.

 4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

 5. Нормалізація м’язового тонусу організму дитини через інтеграцію мовленнєвої, пізнавальної, рухової діяльностей.

        Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: лікувальна фізкультура, корекція розвитку.  

Корекційно-розвиткові заняття для дітей

із тяжкими порушеннями мовлення,  

які мають розлади аутичного спектра

Мета: психосоціальний розвиток та корекція психофізичних порушень у дітей з розладами аутичного спектра. Напрями корекційно-розвиткової роботи та завдання, реалізація яких в умовах мікрогрупи сприяє досягненню мети:

 1. Розвиток психомоторики. Удосконалювати психомоторні функції та властивості (координованість, статична і динамічна рівновага, спритність, влучність, витривалість).

2. Соціально-комунікативний розвиток (формувати здатність до наслідування ланцюга дій, формувати здатність до підтримки та ініціювання соціальної взаємодії, формувати комунікативні уміння та навички діалогу, стимулювати розвиток зв’язного мовлення, розвивати навички соціальної поведінки і компетентності, розвивати здатність брати участь у соціально-рольових іграх).

3. Емоційно-мотиваційний розвиток (розвивати довільність психічних функцій, розвивати та гармонізувати емоційну сферу, формувати емоційну саморегуляцію, розширювати інтереси (долання стереотипів), формувати пізнавальну та навчальну мотивацію).

       Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти: вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель фізичної культури, вчитель музичного мистецтва і ритміки, вчитель ЛФК. 

2.7. Організація навчально-виховного

 та корекційно-відновлювального процесів

     Організація навчально-виховного та корекційно-відновлювального процесів спрямована на відновлення і зміцнення здоров’я дітей у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою, надання їм кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги, їх самовизначення та успішної соціальної адаптація.

1. Школа працює 25 років, знаходиться в постійному інноваційному пошуку, покращує свою  навчально-методичну, матеріальну базу.
2. Система роботи закладу  побудована на об’єктивному самоаналізі діяльності, особливо навчальної, виховної, методичної роботи; діагностиці здатності педагогів працювати в інноваційному  просторі; вивченні іміджу школи.
3. Школа надає кваліфіковану корекційну та психологічну реабілітацію дітям, створює  соціально-побутові умови, максимально наближені до домашніх; оточує кожного вихованця турботою і повагою; створює  спеціальні умови  для корекційної спрямованості навчання, відновлення здоров’я, подолання порушень психологічного розвитку; впроваджує в навчально-виховний процес здоров’язберігаючі, здоров'язміцнюючі, здоров'явідновлюючі технології; формує навички здорового способу життя.
4. Кадрова політика закладу, спрямована на формування відкритості педагогів до нововведень, забезпечила реалізацію інноваційних ідей, упровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес.
5. У колективі закладу створений сприятливий мікроклімат, доброзичлива атмосфера, панує творчий дух.
6. Батьки підтримують дану організацію навчально-виховного, корекційного процесів, нововведення, які є у закладі, задоволені реабілітаційним рівнем. За їх думкою школа має достатній рейтинг серед загальноосвітніх навчальних закладів району, міста, який забезпечується такими досягненнями:

• діагностикою  та корекційно-відновлювальною допомогою дітям з тяжкими порушеннями мовлення; забезпеченням  умов розвитку нахилів і здібностей дитини;
• здійсненням  індивідуального,  диференційованого і інтегрованого підходу  в    навчанні та вихованні з урахуванням можливостей учнів;
•   забезпеченням  спеціальної  загальноосвітньої підготовки учнів на основі диференціації навчальних занять, проведення спеціальних інтегрованих, корекційних занять логопедії, плавання, ЛФК, ритміки;
• розробкою та втіленням в практику інноваційного змісту, форм та методик для комплексного навчально-виховного і корекційно-відновлювального  процесів;
• забезпеченням  у процесі навчання і виховання системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров’я, особливостей психофізичного розвитку вихованців;
• здійсненням  соціально-педагогічного патронату;
• наданням  психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють), з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі дітьми.

     Належний рівень професійної підготовки та практичний досвід педагогічного колективу обумовлюють достатній рівень освітньої діяльності навчального закладу.

2.8. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів

       Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

       Відповідно до зазначеного наказу класи не будуть ділитися  при вивченні   предметів.

ІІІ. Ключові компетентності

3.1. Ключові компетентності початкової школи (1-4 класи)

      Освітня програма КСШ має потенціал для формування у школярів з особливими освітніми потребами таких ключових компетентностей:

-     володіння державною мовою, що передбачає елементарні уміння та навички (в межах мовленнєвих можливостей) усно і письмово висловлювати свої думки, усвідомлення ролі мови для спілкування та культурного самовираження;

- можливість спілкуватися рідною мовою (в межах пізнавальних можливостей), що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

-  математичної компетентності, що передбачає застосування (в межах пізнавальних можливостей) математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; - компетентності у галузі природничих наук, що передбачають формування пізнавального досвіду, прагнення самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

-   соціально-трудової компетентності, що передбачає формування трудових умінь та навичок, що забезпечують подальшу здатність до успішного опанування основ професійно-трудової діяльності, набуття навичок практичної життєдіяльності;

-  екологічної компетентності, що передбачає сформованість уявлень щодо екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання та збереження природних ресурсів;

-  інформаційно-комунікаційної компетентності, що передбачає опанування елементарними основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, можливість безпечного використання інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та інших життєвих ситуаціях; - навчання впродовж життя, що передбачає опанування життєво необхідними базовими уміннями і навичками, що сприятимуть подальшій соціальної адаптації та інтеграції в суспільство;

-   громадянської  та соціальної компетентності, що передбачає уміння діяти (в межах своїх можливостей) в життєвих ситуаціях, ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 - культурної компетентності, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості, формування навичок культури поведінки в соціумі;

- основам фінансової грамотності, що передбачає формування уявлень про грошові одиниці, необхідні для здійснення та організації побутової життєдіяльності, залучення до сфери соціально-побутової та елементарної економічної діяльності.

Для всіх ключових компетентностей спільними є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослим та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.

3.2.Очікувані результати навчання учнів початкової школи 

     Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання для учнів початкової школи, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі, а  також у рамках корекційно-розвиткових програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та розміщені на офіційному веб-сайті МОН).

      Результати навчання повинні здійснити певний внесок у формування ключових компетентностей учнів. Необхідною умовою формування компетентностей є корекційно-діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

     Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.       

     Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

       Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: спілкуватися, взаємодіяти та співпрацювати з дорослим та однолітками, сприймати інструкції та навчальні завдання, здатність застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях, керувати емоціями, регулювати власну поведінку.        

       Освітня програма  початкової освіти КСШ передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

      Навчальні досягнення здобувачів у 1-4  класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.  

      Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію (4-ий клас) за заявою батьків або осіб, які їх заміняють (згідно Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти.

       Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.

       Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

ІV. Вимоги до учнів, які можуть розпочинати здобуття спеціальної навчальної початкової освіти в КСШ

        Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

       Відповідно до Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається з 6 років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося 7 років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

       Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

      Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

       Прийом учнів до КСШ та формування класів, переведення в інший клас проводяться до початку навчального року.

       У разі необхідності учні можуть зараховуватися або переводитися до іншого класу протягом навчального року на підставі висновку ІРЦ, рекомендацій шкільної ППк, згоди батьків.

        При зарахуванні учнів до спеціальної початкової школи   допускається перевищення віку дітей, установленого для загальноосвітніх навчальних закладів.

         Документи, необхідні для зарахування  учня до спеціальної початкової школи    подаються особисто  батьками або особами, які їх замінюють.

        Загальним протипоказаннями для зарахування учнів до спеціальної початкової школи  є:

• шизофренія з наявністю продуктивної симптоматики, тяжкі порушення поведінки, небезпечні для дитини та її оточення;
• тяжка, глибока розумова відсталість з органічною деменцією різного походження з вираженою дезадаптацією, відсутністю навичок самообслуговування;
• психічні захворювання, у яких, окрім порушень інтелектуального розвитку помірного та тяжкого ступеня, спостерігаються інші тяжкі нервово-психічні порушення;
• психопатія і психопатоподібні стани різного характеру;
• інфекційні захворювання до закінчення строку ізоляції;
• бацилоносійство (стосовно дифтерії та кишкових інфекцій);
• стійкий денний і нічний енурез, енкопрез;
• всі контагіозні та паразитарні хвороби очей.

V. Наскрізні лінії Нової української школи

5.1. Наскрізні лінії здобувачів освіти Нової української школи (1-2 класи)

       Усвідомити поняття «наскрізна лінія» сповна поки що складно. Але порахувати, скільки наскрізних ліній є — можна.

       Мета початкової освіти забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

        Серед інструментів Нової української школи — компетентнісний підхід до формування змісту й організації освітнього процесу.

       Поняття «наскрізні лінії» запроваджене для увиразнення ключових компетентностей Нової української школи.

      Спільними для компетентностей Нової української школи є:

• вміння:

– читати, розуміючи прочитане

– висловлювати власну думку усно й письмово

– критично і системно мислити

– логічно обґрунтовувати свою позицію

– конструктивно керувати емоціями

– оцінювати ризики

– приймати рішення

– розв’язувати проблеми

• творчість
• ініціативність
• здатність співпрацювати з іншими людьми. 

1. Наскрізні  лінії  здобучів  освіти  3-4 класів

        Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

       Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проєктах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 Це дасть можливість учителю:

•  Сприяти формуванню в учня загальнолюдських, національних цінностей і механізмів функціонування у суспільстві;
•  Керуватися морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці;
•  Виховувати учня, як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

VІ. Освітні галузі

VІІ. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку.

7.1. Типи уроків:

-  формування компетентностей;

-  розвитку компетентностей;

-  перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-  корекції основних компетентностей;

-  комбінований урок.

7.2. Нестандартні уроки:

• уроки-екскурсії;
• уроки-спектаклі;
• уроки- віртуальні подорожі;
• інтерактивні уроки;
• інтегровані уроки;
• проблемний урок;
• відеоуроки тощо.

       Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватися та розширюватися у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

        Формами організації освітнього процесу є різні інтерактивні форми і методи навчання:

• Дослідницькі;
• сюжетно-рольові ігри;
• інформаційні;
• моделювання;
• ситуаційні вправи;
• мистецькі проєкти;
• екскурсії тощо

         З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Освітній процес у Закладі здійснюється державною мовою відповідно до навчального плану та освітньої програми, які затверджуються педагогічною радою.

          Робочі навчальні плани розроблені  на  основі наказу МОН України  від   26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової  освітньої програми  початко-вої освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами», затверджені на педагогічній раді від 31.08.2021 року №1.

 У Закладі проводиться корекційно-розвиткова робота з   лікувальної фізичної культури,  логоритміки, корекції розвитку та корекції мовлення (формування вимови і мовлення),  плавання. В КСШ функціонує басейн.

У   Закладі  визначається індивідуальна освітня траєкторія кожного учня (вихованця) за розробленим педагогічними працівниками та затвердженим педагогічною радою індивідуальним навчальним планом.

 По закінченні 1-4-ого класу учні отримують Свідоцтво досягнень  і продовжують навчання в загальноосвітніх школах   міста і області.

          Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

VІІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

     Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

       Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

8.1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності

      Для надання індивідуальної психолого-педагогічної допомоги та проведення моніторингу динаміки розвитку учня   у Закладі функціонує психолого-педагогічний консиліум. 

     До складу психолого-педагогічного консиліуму входять заступник керівника Закладу (голова), лікар-педіатр, лікар-невролог, лікар-ортопед (за потребою), корекційний педагог (дефектолог, логопед тощо), практичний психолог, соціальний педагог, учителі, вихователі та інші педагогічні працівники.

     Кадровий склад педагогічних працівників  -  36 педагогів.

     Спеціаліст вищої категорії  - 24,   здобувають спеціальну фахову освіту     2  педагоги.  Мають  педагогічні звання учителя-методиста - 10, старшого вчителя – 7, старшого вихователя – 4, вихователя-методиста – 4, практичний психолог-методист – 1, майстер спорту з плавання – 1, нагороджені нагрудними знаками «Софія Русова» - 2, «Відмінник освіти України» - 5, нагороджені Почесними грамотами МОН України – 5.  Всі педагоги володіють державною мовою.

    Вчителі початкових класів Максименко О.Л.,  Кузьмова Н.А., Іванова О.О., Козир Н.В., Земляна І.В. та вихователь Стеценко С.В. мають електронні публікації на освітньому проєкті «На Урок», є сертифікати, а завідуюча бібліотекою Ткачук Н.П. має друковані роботи  в журналі «Шкільний бібліотекар».

    Вчителі-логопеди та вчителі-дефектологи виступили із досвіду роботи в Криворізькому державному педагогчному університеті в педагогічній майстерні №2 «Комплексна система корекційно-реабілітаційної роботи з дитиною, яка має мовленнєві проблеми розвитку».

ВІДОМОСТІ 
про кількісні та якісні показники кадрового забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти

І. Загальні відомості про кадрове забезпечення освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти

      Потрібні нові сучасні підходи до освітньої діяльності, а отже, і новий умотивований і висококваліфікований учитель, здатний запровадити в освітній процес усе нове й передове, змінити авторитарне навчання й виховання на розвиток особистості учня, його креативних задатків на засадах індивідуального і компетентнісного підходу. Акцент переноситься з  трансляції на учня на учіння, в процесі якого вчитель формує в школярів ключові компетенції, що сприяють соціалізації особистості. Модель освіти в перехідний період створення нової школи будується на принципах дитиноцентризму – гуманному ставленні до кожної дитини, забезпечення наскрізного процесу виховання, що базується на цінностях, компетентнісного змісту освіти, педагогіки партнерства, створення сучасного освітнього середовища, досягнення реальної автономії школи, забезпечення якості освіти.

Позитивні тенденції кадрової політики центру це стабільність кадрового складу, а також якісне зростання педагогічного колективу.

Цьому сприяють:

• отримання спеціальної освіти педагогами закладу;
• проходження  курсової  перепідготовки  та  атестації  педагогічних  кадрів, які здійснювалися  відповідно до перспективного плану  у межах законодавчих та нормативних документів;
• в системі методичної роботи  такі заходи як: психолого-педагогічні семінари, педагогічні ради, презентації педагогічних досвідів  тощо;
• самоосвіта кожного педагога, спрямована на розширення і поглиблення професійно-методичних знань, вмінь та навичок через вивчення науково-методичної і навчальної літератури, відвідування уроків(занять), обміну  думками з питань організації уроків, занять та виховних заходів, змісту та  методів навчання; розробки власних матеріалів з навчально-виховної роботи; участь у методичній роботі.

     Отже, в закладі створені всі умови для плідної роботи і, завдяки оптимальній розстановці та цілеспрямованому використанню кадрів, робота колективу центру відзначилась стабільністю та позитивною результативністю. І надалі будемо продовжувати роботу по зменшенню кількості педагогічних працівників, які не мають спеціальної корекційної освіти та урізноманітнювати інноваційні форми роботи з кадрами,  що дозволить покращити якість корекційно-виховного процесу та підняти його творчий потенціал.

Педагог, який працює у спеціальній школі, має забезпечити високий науковий і методичний рівень корекції, навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Це можливо, коли педагогічний колектив постійно збагачується інтелектуально і поглиблює свої знання, вдосконалює вміння.

Добір, розстановка педагогічних кадрів, розподіл між ними функціональних обов’язків здійснюється з урахуванням їх компетентності, професійного рівня, наступності в роботі, особистісних якостей та характеру взаємовідносин учасників навчально-виховного процесу.

          Укомплектованість педагогічними кадрами здійснено у повній відповідності зі штатним розписом закладу.

8.2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності.

1. Типова освітня програма для 1-4-х класів (автор Савченко О.Я.) (затверджено наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.

    Початкова школа

    Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою:

«Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова»,

 «Математика»,   

  Я досліджую світ,

«Інформатика»,

«Трудове навчання»,

«Музичне  мистецтво»,

«Образотворче мистецтво»

«Фізична культура»

8.3.Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

     Адміністрація навчального закладу разом з трудовим колективом постійно працює над удосконаленням матеріально-технічної бази, підтриманню її у належному стані. В 2020-2021 навчальному  році  були  придбані такі основні  засоби:

    За програмою «Нова українська школа» було  виділено кошти    на придбання комплектів дидактичних матеріалів для початкових класів, персональні компьютери, ноутбуки для вчителів 1-2-х класів, багатофункціональні пристрої, одномістні парти зі стільцями, мультимедійний інтерактивний комплект та безкаркасні меблі.

   Заклад працює в режимі стабільності, ліміти на використання енергоносіїв не перевищено. Для збереження тепла  були замінені три  металопластикових вікна. Проте, для збереження тепла та підтримання температурного режиму взимку, необхідно проведення  капітального ремонту фасаду закладу, а саме утеплення фасаду. Для  підготовки  закладу  до нового навчального  року  була  проведена промивка та продувка  труб опалення. 

    В  2021 р. поточний ремонт в закладі не планувався.  В проєкті бюджету на 2022 р. планувався  капітальний ремонт фасаду будівлі на суму 2662576 грн.

    Адміністрація закладу приділяє достатньо уваги естетичному вигляду   навчального закладу. Активно проводиться робота по озелененню коридорів і класних кімнат, в якому беруть участь як школярі, так і всі працівники закладу.

    Шкільне подвір'я доглянуте. Були  замінені дві секції залізобетонного  забору.

    Навчальний заклад до нового навчального року готовий.

    Зроблено  ремонт логопедичного блоку.

    На 2021-2022 навчальний рік розроблена Стратегія розвитку закладу освіти, її матеріальна частина передана до фінансового відділу департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації та обласної ради. Планові виконання залежать від фінансування проєктів.

8.4.Якість проведення навчальних занять

Проходження курсової перепідготовки

      Цілеспрямоване професійне самовдосконалення педагогічних  кадрів – одне з головних завдань розвитку  освітньої системи в  КСШ «Надія» ДОР»

      Пріоритетними напрямками системи підвищення професійної компетентності педагогічних  працівників є:

• формування  ключових  компетенцій;
• моніторинг якості освіти;
• впровадження нових технологій  навчання і виховання;
• самоосвітня діяльність педагогів;
• психолого-педагогічний супровід освітньої діяльності.  

            Однією з форм підвищення кваліфікації є курсова перепідготовка, яка відбувається планово з урахуванням побажань педагогічних працівників щодо змісту, форми та методів проходження курсів.

         Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до перспективного плану курсової перепідготовки, забезпечується обов’язкове проходження перепідготовки відповідно до нормативних вимог. Проводиться аналітичний моніторинг розвитку і вдосконалення педагогічної майстерності вчителів і  вихователів. В перспективному  плані щодо організації атестації і курсової підготовки ведеться облік післякурсових завдань, моніторинг якості роботи педагогів.

          У закладі створено належні умови для підвищення фахової майстерності педагогів, забезпечене системне управління їхньою самоосвітньою діяльністю у міжкурсовий період. З цією метою перед відрядженням на курси кожен учитель проходить співбесіду, отримує докурсове завдання, готує кваліфікаційну роботу, а після проходження – звітує на методичному об'єднанні. Адміністрація відвідує уроки, аналізує рівень набутої фахової майстерності, складає довідку про якість курсової підготовки.  

       За період 2017-2021 років пройшли курси підвищення кваліфікації 30 педагогічних працівників (на базі ДОІППО  та ДАНО), що складає 100% від плану.   У 2021-2022 н.р. заплановано підвищення кваліфікації  9 педагогів: учителів – дефектологів - 2, вихователів - 6,  вчителів- логопедів - 2, шкільного бібліотекаря – 1.

Проведення атестації педпрацівників

          Атестація педагогічних працівників закладу проводиться відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників та передбачає комплексну оцінку професійної діяльності і загальної культури педагогів.       

         Щорічно наказом по закладу призначається склад атестаційної комісії, яка здійснює свої повноваження впродовж навчального року. Документація та планування роботи атестаційної комісії ведеться відповідно до вимог чинного законодавства. Розроблено п’ятирічний перспективний план атестації та курсової підготовки педагогічних працівників. Педагоги, які атестуються, проводять відкриті уроки, виховні заходи, звітують перед колегами за власну діяльність у міжатестаційний період. У творчому звіті акцентують увагу на використанні інноваційних технологій в урочній та позакласній роботі, досягненнях вихованців, презентують творчі наробки.

За останні п’ять років атестовано 100% вчителів, які підлягали атестації.

         Порушень, конфліктів і скарг під час проведення атестації педагогічних працівників не було. Учителів, які відмовились від чергової атестації, нема.                       

        Учителі школи використовують можливість позачергової атестації. У 2021-2022 н.р. запланована  атестація  вихователів,  вчителів початкових класів;   логопедів. Атестація проводиться згідно перспективного плану працівників.

 За період атестації розглядаються наступні питання:

1. Видається наказ, в якому затверджено заходи, графік засідань атестаційної комісії, списки працівників згідно поданих заяв, графік відкритих уроків, виховних заходів.
2. Вивчається система роботи вчителів, вихователів, що атестуються.
3. Вивчається рейтинг педагогів, що атестуються, колегами.
4. Проводиться таємне голосування щодо визначення кваліфікаційних категорій.
5. Затверджуються атестаційні листи.
6. Підводяться підсумки.
7. Презентується педагогічний досвід.
8. Вручаються атестаційні листи, поздоровлення колег.

    У ході відвідування уроків, виховних заходів адміністрація  школи та керівники  методоб’єднань виявляють  елементи ППД, готують  анотації і представлення на засідання  шкільної атестаційної комісії, випускають  методичні бюлетні, презентують  досвід для використання, готують на нагородження.

    Основними принципами проведення атестації в школі є демократичність, колегіальність, гласність.

8.5.Організаційно-методичне забезпечення

        У контексті науково-методичної роботи реалі­зується розробка   перспективного й поточного планування.

Цілеспрямована робота педагогічного колекти­ву над науково-методичною темою виступає одним із домінуючих чинників примноження перспектив­ного педагогічного досвіду.

Досвід учителів, які мають власні методичні розробки, узагальнено на рівні школи,  області.

У процесі вивчення стану мотивації роботи вчителів у школі встанов­лено, що посадові обов’язки вчителів відповідають рівню їхніх знань і вмінь; у педагогів сформова­но почуття відповідальності за результати власної праці; вони ініціативні й самостійні.

        Основний критерій визначення ефективності методичної робо­ти — результативність навчально-виховного процесу.

       Методична робота структурована:

• Методичне об’єднання учителів початкових класів;
• Методичне об’єднання вихователів, класоводів;
• Методичне об’єднання учителів-логопедів, учителів-дефектологів;
• Творча група з питань реалізації завдань обласного проєкту «Педагогічні стратегії розвитку дітей з особливими потребами в освітньому просторі Нової української школи».

    Вчителі КСШ стали учасниками Другої щорічної Всеукраїнської конференції «Освіта дітей з ментальними порушеннями. Права та проблеми».

     Педагоги закладу приймали участь у науково-практичному семінарі «Системний підхід до формування інклюзивного простору в освітньому середовищі», організаторами якого були департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН України, Криворізький державний педагогічний університет, Реасе соrрс (США), БО БФ «Мережа», Львівський національний університет імені Івана Франка, товариство «Родина Кольпінга». Вчителі-логопеди та вчителі-дефектологи виступили із досвіду роботи в педагогічній майстерні №2 «Комплексна система корекційно-реабілітаційної роботи з дитиною, яка має мовленнєві проблеми розвитку».

     Всі вчителі   пройшли курси з НУШ  та успішно завершили онлайн-курс, розроблений студією EdEra  в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та здійснюється Pact в Україні. Отримали сертифікати.

    Лікар Стефюк Л.М. пройшла освітню програму «Основи теорії та практики раннього втручання» в рамках проєкту ЮНІСЕФ «Підготовка команд раннього втручання та спеціалістів в громаді».

    Вчителі-логопеди, практичний психолог, вчитель-дефектолог, лікар мають сертифікати учасників у регіональному тренінгу для спеціалістів, що працюють в сфері надання медико-соціальної допомоги дітям із первазивними розладами розвитку та отримали 5 балів за критеріями нарахування балів безперервного професійного розвитку відповідно до Порядку проведення атестації лікарів, затвердженого наказом МОЗ України від 22.02.2019 №446.

    Учителі Кузьмова Н.А., Іванова О.О., Земляна І.В. отримали сертифікати та подяки за активну участь в організації і проведенні Всеукраїнського проєкту «Бровко та Мурчик – мої улюблені герої», які засвідчують про особистий вагомий внесок в популяризацію читання книжок про численні пригоди песика Бровко та котика Мурчика. Вільним креативним простіром «Майстерня казок Олександра Зімби» м. Львів.  Маляренко Т.П. разом зі своїм  учнем прийняла участь у ХХ Всеукраїнському фестивалі-конкурсі дитячої та юнацької творчості «Соловейко»  естрадна номінація (вокал).  Бортуаль Даниїл, диплом за І місце у Всеукраїнському конкурсі «Соловейко».

    Учні 3-А класу (вчитель Максименко О.Л.) брали участь у інтелектуальних змаганнях  всеукраїнського   рівня: Всеукраїнська олімпіада  «Всеосвіта Зима 2020-2021» Українська мова; Всеукраїнська олімпіада «Всеосвіта Весна  2020-2021»,   і зайняли І, ІІ та ІІІ місця. Учні отримали грамоти, а вчитель подяки.

       Вчителі початкових класів Максименко О.Л.,  Кузьмова Н.А., Іванова О.О., вчитель Земляна І.В., Козир Н.В. та вихователь Стеценко С.В. мають електронні публікації на освітньому проєкті «На Урок», є сертифікати, а завідуюча бібліотекою Ткачук Н.П. має друковані роботи  в журналі «Шкільний бібліотекар».

Досягнення у Покровському районі:

І. Відкритий районний творчий конкурс «Новорічний карнавал».

      (млодша вікова категорія).

1. Головаха Мішель – І місце у конкурсі «Різдвяні візерунки».
2. Головаха Адель – ІІІ місце у конкурсі «Новорічна іграшка».
3. Акальмаз Анастасія – І місце у конкурсі «Новорічна іграшка».
4. Сугак Улляна і Тітаренко Надія – І місце у конкурсі «Новорічний вінок».
5. Коновалюк Поліна – І місце у конкурсі «Альтернативна ялинка».

      ІІ. Диплом районного конкурсу-огляду «Ялинка – 2021». Перемога школи «Надія» у номінації «Зимова фантазія».

       ІІІ. Відкритий районний конкурс «Країна Фантазія – 2021» за темою: «Сім кольорів веселки».

Коновалюк Поліна – І місце у номінації «Альтернативні техніки».

       ІУ. Досягнення міського рівня: (від Криворізького департаменту освіти).

1. Міський конкурс дитячої творчості «Країна фантазія - 2021» за темою «Сім кольорів веселки».

Коновалюк Поліна – І місце у номінації «Альтернативні техніки» робота «Луговий ангел».

2. Міський конкурс малюнків «Мій кращий друг – безпечний рух» Призер конкурсу – Скрипник Марія.  Перемога у номінації - за оригінальність задуму, учні 1-4 класів нагорода від Криворізького міського голови Ю. Вілкула.
3. Міський онлайн-етап конкурсу юних літераторів, художників, композиторів «Собори наших душ».

Коновалюк Поліна – ІІ місце у номінації «Образотворче мистецтво» робота «Луговий ангел», молодша вікова категорія.

Відзнаки департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної держадміністрації м. Дніпро:

Конкурс «Новорічна композиція:

1. Тітаренко Надія і Сугак Уляна – І місце у номінації «Новорічний вінок».
2. Акальмаз Анастасія – І місце у номінації «Новорічна композиція».
3. Коновалюк Поліна – І місце у номінації «Стилізована ялинка».

Відзнаки Всеукраїнського рівня м. Київ.

Акальмаз Анастасія – диплом учасника Всеукраїнського конкурсу «Новорічна композиція», номінація «Новорічна композиція», виданий Національним еколого-натуралістичним центром міста Київ.

 2020 – 2021 н.р.

Район : І-х місць -6 шт.; ІІІ-х – 1шт.

Місто: ІІ-х -2 шт.; призер – 1шт.

Область: І-х – 3 шт.

Всеукраїнський диплом учасника

 Всього : 14 перемог.

       Серед заходів методичної роботи значне місце посідають конференції, семінари, педагогічні ради, презентації перспективного педагогічного досвіду, майстер-класи, творчі звіти, які розкривають творчий потенціал учителів.

      Вихователі школи задіяні в роботі районного методичного об’єднання, а вчителі початкових класів приймають активну участь у міському методичному об’єднанні вчителів-дефектологів.

       Під час проведення районних заходів на базі КСШ обов’язково представляємо презентації про  наш навчальний заклад, про методичну роботу.   

      Питання організації та здійснення методичної роботи, її ефективності систематично розглядаються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові, аналізуються наказами по школі.

8.6.  Організація дистанційного навчання.

В умовах реформування системи освіти, що зумовлює використання нових підходів у формуванні системи партнерських відносин учасників освітнього процесу, а також з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання (в умовах віддаленості учасників освітнього процесу), важливо брати до уваги:

• використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

• визначати в освітній  програмі  закладу освіти форми організації освітнього процесу для забезпечення дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо);
• обирати (схвалювати педагогічною радою закладу освіти) конкретні електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання (Moodle, Google Classroom, Zoom тощо), діти маленькі і тому краще використовувати Вайбер.Такий вибір полегшує учасникам дистанційного навчання процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі. Такі дії педагогічних працівників не потребують погодження/схвалення;
• використовувати електронні освітні ресурси, створені педагогічними працівниками закладу освіти, а у разі використання інших електронних освітніх ресурсів - забезпечувати їх перевірку щодо відповідності державним стандартам освіти, типовим освітнім і модельним навчальним програмам, мові освіти, іншим вимогам законодавства у сфері загальної середньої освіти. Таку перевірку здійснюють педагогічні працівники, які добирають відповідні ресурси для використання в освітньому процесі. Також окремі електронні освітні ресурси, яким надано гриф МОН, включаються до Електронного реєстру щодо надання грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, що доступний за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/grifi-ta-svidoctva/reyestr-grifiv-ta-svidoctv-mon;
• використовувати електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденник (за потребою);
• здійснювати моніторинг і контроль якості дистанційного навчання в закладі освіти (у тому числі застосовувати схвалений педагогічною радою спосіб здійснення керівником закладу контролю за виконанням освітніх програм).

При цьому заклад освіти має діяти в інтересах дитини, зокрема:

• організовувати дистанційне навчання для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп'ютерною технікою. Наявність таких протипоказань встановлюються на підставі медичного висновку чи іншого документа, виданого закладом охорони здоров'я (особою, яка провадить діяльність з медичної практики на підставі ліцензії) та добровільно поданого батьками або іншими законними представниками учня (далі - батьки) до закладу освіти. Якщо заклад освіти організовує дистанційне навчання в умовах карантину або інших надзвичайних обставин, доцільно погодити з одним з батьків учня, який має відповідні протипоказання, форми взаємодії педагогічних працівників з ним і засоби навчання, що можуть використовуватися;
• дотримуватися санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позаурочний час (домашніх завдань);
• створювати умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами (застосування допоміжних технологій навчання, підтримка з боку асистента вчителя та/або асистента учня, проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) тощо) з обов'язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
• використовувати доступні засоби комунікації (телефонний, поштовий зв'язок тощо) для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров'я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання тощо);
• дотримуватися вимог щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в електронному освітньому середовищі.

8.7.Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

        У закладі  відповідно до вимог Державного стандарту забезпечується надання освітніх послуг дітям з особливими потребами. Інваріантна частина та варіативна навчального плану виконуються на 100%.

        Оцінювальна діяльність у КСШ здійснюється на засадах особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників.  

Оцінювання навчальних досягнень учнів у початковій школі здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки № 813 від 13.07.2021 р.), Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навчально-методичний посібник / авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.– К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. – 88 с. Схвалено для використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами комісією із спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист ДНУ «ІМЗО» №№ 22.1/12-Г-623 від 22.07.2020 р).

          При оцінюванні підлягають аналізу такі характеристики знань:

•        повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі);

•        правильність (від не завжди точного до правильного відтворення навчального матеріалу);

•        усвідомленість (від розуміння в основному, переказу до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне);

•        застосування знань: адекватність; самостійність в умовах різної міри новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові); надання допомоги.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для:

-        організації постійного спостереження за динамікою формування певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, та особистим розвитком учня;

-        обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх замінюють;

-        формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1-А, 1-Б, 2-А, 2-Б,  3  класів має формувальний характер, здійснюється вербально (оцінювальне судження-вербальна оцінка), на суб’єкт-суб’єктивних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти  та очікуваними результатами, зазначеними в відповідних типових освітніх програмах (за нозологіями).

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводяться діагностувальні роботи, які є засобом зворотного зв’язку стосовно опанування учнями очікуваних/обов’язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та корегування освітнього процесу задля підвищення його ефективності.

Оцінювання навчальних досягнень учнів  у 4-А, 4-Б, 4-Г класів здійснюється за рівнями (рівнева оцінка) результату навчання  (за рішенням педради № 1 від 30.08.2021 р.) з основних предметів інваріантної складової. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами:

• І рівень – початковий «П»;
• ІІ рівень – середній «С»;
• ІІІ рівень – достатній «Д».

У закладі складено перспективний план (циклограму) вивчення стану викладання предметів, якості засвоєння усіма учнями обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів початкової освіти на 2021-2026 н.р. Відповідно до цього у 2021-2022 н.р. здійснюватимуться  тематичні  та комплексні перевірки.

Очікувані результати

Основними результатами розвитку Центру будуть системні позитивні зміни його якості, зокрема:

• створення умов функціонування та розвитку освітнього корекційного середовища в Центрі з урахуванням соціально-економічного, культурного потенціалу міста, області, суспільних викликів і потреб мешканців у постійно зростаючій якості освіти дітей з особливими освітніми потребами;
• підвищення якості психолого-педагогічного та медичного супроводу фізичного й духовного здоров’я дітей , їхня безпека;
• створення єдиної виховної системи на засадах цінностей українського народу;
• забезпечення зростання якості корекційної освіти;
• забезпечення комплексної інформатизації; запровадження новітніх інформаційних технологій у навчально-корекційний процес, створення комп’ютеризованої системи оцінювання знань школярів; дистанційної освіти;
• оновлення матеріально-технічних ресурсів;
• підвищення рівня державно-громадської взаємодії в управлінні навчально-реабілітаційним центром, забезпечення відкритості функціонування та розвитку;
• забезпечення умов для здобуття сучасної, доступної та якісної корекційної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави;
• підвищення рівня професійної компетентності педагогів (психолого-педагогічними знаннями та вміннями, володіння прийомами індивідуалізації навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами);
• підвищення рівня навчальних досягнень учнів;
• якісність корекційно-виховного процесу з дітьми  особливими освітніми потребами та партнерських відносин в родині;
• створення позитивного іміджу КСШ в соціумі міста.

      98% випускників КСШ засвоюють програму загальноосвітньої школи на середньому та достатньому рівнях.

      У закладі складено перспективний план (циклограму) вивчення стану викладання предметів, якості засвоєння усіма учнями обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів початкової освіти на 2022-2026 рр.

      Відповідно до цього у 2021-2022 н.р. здійснюватимуться наступні комплексні   перевірки:

  Стан викладання

• Української  мови та

Літературного читання – жовтень, листопад 2021 р. – ПАВЛЕНОК  А.Д.

• Англійської мови – березень 2022 р. – ПАВЛЕНОК  А.Д.
• Корекції мовлення – січень, лютий 2022 р. – БОРТУАЛЬ Н.Л.

                                        В освітній програмі комунального закладу освіти

                           «Криворізька спеціальна школа «Надія»      

                Дніпропетровської  обласної ради» 

     на 2021-2022 навчальний рік

                                            пронумеровано, прошито

           40 (сорок)   сторінок      

                             Директор________________Надія ПОЛОНСЬКА